Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Burak K$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Burak K. Exploring the accuracy of lengths constructions when solving the engineering geodesy issues with RTN method [Електронний ресурс] / K. Burak, B. Lysko // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2017. - Вип. 85. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2017_85_3 Мета дослідження - експериментальне визначення точності вимірювання порівняно коротких віддалей, характерних для виконання вишукувальних, розпланувальних і розмічувальних інженерно-геодезичних робіт, GNSS-приймачем за різних умов спостережень, під час використання RTN-технології на передгірській території Прикарпаття. Для дослідження точності вимірювання коротких віддалей виконано 7 експериментів, які відрізнялись взаємним розміщенням перманентних станцій і фізико-географічними умовами місцевості. Для мінімізації випадкових похибок і збільшення достовірності отриманих результатів дослід у м. Івано-Франківськ виконувався на закладеному базисі, який надає можливість примусове центрування приладів. Особливістю цього базису є те, що він розташований безпосередньо близько від перманентної станції (10 км) на відкритій місцевості. Цей фактор практично компенсує систематичні складові похибок у результатах відносних вимірів. Спостереження проводились у RTN-режимі з приймачем, налаштованим на прийом диференційних поправок від мережі System Solutions. За результатами цих досліджень отримано точність визначення віддалей залежно від взаємного розміщення пунктів мережі System Solutions; проаналізовано можливість під'єднання та отримання фіксованого розв'язку в режимі RTN залежно від зон покриття; на основі перевірки гіпотези про рівність генеральних дисперсій двох нормально розподілених сукупностей знайдено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків під час побудови ліній довжиною до 200 м. Встановлено, що точність визначення побудованих векторів (ліній) GNSS-приймачем за різних умов спостережень завжди є вищою за точність визначення координат тим самим приладом; розроблено методику досліджень базисів для різних умов спостережень; встановлено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків для забезпечення заданої точності результатів; визначено середню квадратичну похибку вимірювання довжин ліній залежно від взаємного розміщення перманентних станцій. | ||
| 2. | 
Biletskyi Ya. S. Use of Multiple Linear Regression for the Prediction of Thermal Regime of Wellss [Електронний ресурс] / Ya. S. Biletskyi, K. O. Burak, V. V. Prokopiv, M. V. Senjushkevych, L. V. Turovska // Фізика і хімія твердого тіла. - 2016. - Т. 17, № 4. - С. 637-642. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2016_17_4_33 Розглянуто питання прогнозування теплового режиму свердловини для підрахунку параметрів буріння. Проаналізовано дослідження та публікації та відзначено, що не дивлячись на те, що на необхідність такого прогнозу вказується, рекомендації, щодо методики виконання в літературі відсутні. Запропоновано виконувати такий прогноз із використанням багатофакторного регресійного аналізу, використовуючи результати вимірів температури, які виконують під час геофізичних досліджень свердловини відразу після закінчення буріння. Наведено приклад запропонованої використання. На підставі математико-статистичного аналізу одержаних результатів підтверджено, що температурний режим залежить не тільки від глибини, планового положення, але і від часу експлуатації родовища. | ||
| 3. |
Burak K. The possible uses of RTN-solutions for markup works on construction [Електронний ресурс] / K. Burak, B. Lysko // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2018. - Iss. 87. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2018_87_4 | ||
| 4. |
Burak K. On prospects of astronomo-geodesic leveling for coordinate support of geodynamic and technogenic polygons [Електронний ресурс] / K. Burak, K. Yarosh // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2021. - Iss. 93. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2021_93_11 Мета роботи - теоретично обгрунтувати необхідність продовження робіт в Україні зі створення зенітних систем та астрономо-геометричного нівелювання з використанням Глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і приладів, які забезпечують точність вимірів відхилень виска <$E 0,1~-~0,2 symbol Т>, для вивчення неотектонічних процесів як на геодинамічних полігонах, так і техногенних, які створюють для побудови геодезичної основи для будівництва та експлуатації надзвичайно важливих об'єктів. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання (АГН), сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС і геометричного нівелювання. Встановлено теоретичну можливість використання повторного АГН для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, контролю результатів геометричного та ГНСС нівелювання. Наукова новизна: теоретично обгрунтовано можливість використання повторного АГН спеціально створених профілів на геодинамічних полігонах для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, з якими сучасні наукові гіпотези пов'язують можливість прогнозу землетрусів, контролю ГНСС і геометричного нівелювання з використанням геоїдальної складової на цих профілях, ідея синхронних спостережень із використанням зеніт систем при АГН. | ||
| 5. |
Burak K. On the accuracy of gravimetric provision of astronomo-geometric leveling on geodynamic and technogenic polygons [Електронний ресурс] / K. Burak // Geodesy, cartography and aerial photography. - 2022. - Iss. 95. - С. 39-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2022_95_7 Мета роботи - теоретично обгрунтувати вимоги до точності гравіметричного забезпечення астрономічного й астрономо-геометричного нівелювання (АГН) на геодинамічних і техногенних полігонах, із урахуванням точності сучасного високоточного геометричного нівелювання (ГН). Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів АГН, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС і ГН. Установлено вимоги до точності гравіметричного забезпечення високоточного АГН висотної мережі геодинамічних і техногенних полігонів. Установлено теоретичну можливість визначення ортометричних і нормально-ортометричних висот практично на 90 % території України з точністю порядку навіть 0,2 мм на 1 км подвійного ходу. Доведено, що навіть за максимальних значень аномалій гравіметричного поля Землі можна вважати ортометричні й нормальні висоти відрізками нормалі до референц-еліпсоїда, як і геометричні висоти; якщо за астрономічного нівелювання визначати відхилення виска з точністю <$E m theta sup cp~=~0,2 symbol Т> (точність сучасних зеніт-систем навіть <$E 0,08 symbol Т>), то це внесе похибку в визначення різниці геоїдальних частин геодезичних висот 0,2 мм на 1 км ходу, якщо ж визначати це значення з наявних гравіметричних карт відхилення виска, то ця похибка складе 0,5 - 1 мм на 1 км ходу, що також відповідає нівелюванню навіть I-го класу; непаралельність еквіпотенціальних поверхонь під час обчислення висот слід ураховувати вже тоді, коли різниця сили тяжіння на еквіпотенціальній поверхні початкової точки ходу та в точці перетину цієї поверхні з нормаллю в кінцевій точці ходу перевищує 2 мГал; силу тяжіння на станції нівелювання та силовій лінії поля в кінці ходу, на висоті, що відповідає висоті відповідної станції нівелювання, треба знати за суми перевищень у ході до 10 м на 1 км ходу із точністю всього 20 мГал, відповідно, за суми перевищень 100 м на 1 км - 2 мГал, тому навіть модель EIGEN-CG03C (точність оцінюються в межах 8 мГал) на більшій частині рівнинної території України може забезпечити гравіметричними даними високоточне нівелювання під час проведення інженерно-геодезичних робіт і робіт на геодинамічних і техногенних полігонах. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |